|
Казка про кравця і вовкаЯк був у попа кравець1 і пішов на село робити, а в той час безщасному вовкові не послав біг корму. Він зліз на гору да и просе бога: «Дай, господи, їсти, а то вмру!» — «Ох, іди ж, — каже, — вовче! Шо нападеш попове, то й їсти тобі готове». От іде вовк — ходе кобила: «Здорова була, кобило, а чия ти єсть?» — «Ох, вовче, я попова». — «Ти ж мені їсти готова!» — «Ох, подивися ж, — каже, — вовче! Я була в городі, принесла бумаги». Став вовк дивиться в бумаги, кобила як стрибнула! Оглянулась, так і вовка не вздріла. От іде вовк та й думає: «Який я дурень єсть! Чи я пан, чи я письменний, шо ще мені в бумаги дивиться?» Іде вовк, аж ходить баран: «Здоров був, баране! А чий ти єсть?» — «Поповни». — «Ти ж мені їсти готовий!» — «Ой, стань же ти, вовче, в долині, а я піду на гору; роззяв ріт, так я сам тобі влечу». Як розігнавсь баран, як дав йому в лоб, дак трохи не заснув вовк. От іде вовк та й думає: «Який я дурень! Чи я пан, чи шо, шо ще захотів легкого хліба?» Стрів вовк сви´ні: «Здорові були, сви´ні! А чії ви єсть?» — «Попові!» — «Ви ж мені їсти готові!» — «Ох, От іде вовк і стрічає кравця: «Здоров був, кравче! А чий ти єсть?» — «Поповий!» — «Ти ж мені їсти готовий!» — «Ох, |
|
Нашли опечатку или несоответствие? Выделите текст, нажмите Shift + Enter и отправьте нам уведомление.
|